ИНСТРУМЕНТ
струмент, інструмент (-та). [Музичний, хірургічний інструмент. Вона ніяк не вміла керувати тими струментами (Грінч.)]; (прибор) прилад (-ду), (орудие) струмент (-ту), приладдя, знаряд (-ду), знаряддя, справа, справилля (ср. р.), (утварь) начиння (ср. р.), (провинц.) майстерія, струмеція. [Приладдя (знаряддя) хірургічне, астрономічне, фізичне, математичне. Муляр завісив голову, взяв під паху свій мішок з начинням і пішов (Франко). Заграв-би вам, та бачите, - справи нема, учора був на базарі - кобза зопсувалась (Шевч.). Всяке справилля про пожежу (Лубенщ.). У того стельмаха майстерії на два вози не забереш: самих сокир п'ять чи більше либонь (Канівщ.). Накупив струмеції, кує плуги, рала, усе (Грінч. II)].