Російсько-український словник (Українська академія наук)
ИМЕННОЙ
1) іменний, ім'яний, іменований; (поименный) поі[й]менний. [Ім'яна печатка (Ор. Лев.). В нього табакерка іменована (Чигир. п.)]. -ной банковый билет - іменна банкнота. -ной указ - іменний наказ. -ной список служащих - поі[й]менний спис (список) службовців;
2) грам. - іменний. Глагольные и -ные окончания - дієслівні й іменні закінчення.
1) іменний, ім'яний, іменований; (поименный) поі[й]менний. [Ім'яна печатка (Ор. Лев.). В нього табакерка іменована (Чигир. п.)]. -ной банковый билет - іменна банкнота. -ной указ - іменний наказ. -ной список служащих - поі[й]менний спис (список) службовців;
2) грам. - іменний. Глагольные и -ные окончания - дієслівні й іменні закінчення.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ИМЕННОЙ
матиме такий вигляд: Що таке ИМЕННОЙ
матиме такий вигляд: ИМЕННОЙ
матиме такий вигляд: Що таке ИМЕННОЙ