Російсько-український словник (Українська академія наук)
ИЛ
зеол. мул, (нанос) намул (-лу), (диал. гал.) намула, немола, шлям (-му), (глинистый) г[ґ]лей (-лею), (болотный) твань (-ни), тванюка, (на дне солён. озер) кал, калюка, пукал (- лу). Место реки, пруда, занесенное илом - замула, мулавина. Заносить, занести илом - замулювати и замуляти, замулити, (о мн. или местами) позамулювати и позамуляти що, (немного) примулити. [Багато тих перлів піски замулили (Черн.). І була-б трава, та позамулювало (Кан. п.)]. Заноситься, занестись илом - замулюватися и замулятися, мулитися, замулитися, (о мн.) позамулюватися; бути замуленим. [Над річкою городи позамулювались (Сл. Гр.)]. Наносить, нанести илу - намулювати и намуляти, намулити.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ИЛ


матиме такий вигляд: Що таке ИЛ