Російсько-український словник (Українська академія наук)
ИКОННИК
1) см. Иконописец;
2) (торговец иконами) іконник;
3) (полочка для икон) божниця, божник, ум. божничка, божничок (-чка). [Поставлю я матір на божнику в хаті, на божничок гляну та й матір спом'яну (Пісня)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ИКОННИК


матиме такий вигляд: Що таке ИКОННИК