ИЗРЯЖАТЬ
изрядить
1) (снаряжать) знаряджати, знарядити, зряджати, зрядити, виряджати, вирядити, опоряджати, опорядити. [Треба синів на чужину знаряжати (М. Вовч.). Опорядила все на господарстві (М. Вовч.)];
2) (наряжать) зряджати, зрядити, убирати, убрати, виряджати, вирядити, (гал.) вистроювати, вистроїти кого. [Блищить шабля козацькая від срібла та злата, зрядив його пан ласкавий, як рідного брата (Куліш). Вбери й пенька, то стане за Панька (Номис)]. Изряженный -
1) знаряджений, зряджений, виряджений, опоряджений;
2) зряджений, убраний, виряджений, вистроєний. -ться - зряджатися, зрядитися и т. д.