Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З [И] Й К Л М Н О П
ИЗРУЧНИТЬ
1) привчити, посвоїти кого;
2) приговтати, о(б)говтати, навчити, зучити чого. -ться - см. Изручнеть.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ИЗРУЧНИТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ИЗРУЧНИТЬ