ИЗРЕДКА
зрідка, порідку[о], обрідь, (от времени до времени) вряди-годи, ряди-в-годи, вряди-часи, коли-не-коли, негусто-нечасто, (кое-где) подекуди, де-не-де; срвн. Иногда. [Ой гаю мій, гаю, розсаджений зрідка (Пісня). Розсадила капусту обрідь (Звин.). Вітер заснув, затих і тільки зрідка колишеться серед зеленого листя (Грінч.). Стиха-стиха, порідко, щоб кого не розбудити, вистукує сторож (Васильч.). Та й сього припадало дуже порідку (М. Вовч.). Вони не переставали вряди-годи листуватися з професором (Крим.). Траплялося се ряди-в-годи (Кон.). Подекуди росте травка і та посихає (Рудан.)].