Російсько-український словник (Українська академія наук)
ИЗОЩРЯТЬ
изощрить
1) загострювати, загострити, (утончать) витончувати, витончити що. [Вона загострила надзвичайно його вразливість (Єфр.)];
2) (делать гибким) насталювати, насталити. Изощрённый - загострений, витончений; насталений. [Він повертав голову в той бік, куди летіла муха, - загострений слух постерегав у повітрі тонкий дзвін її крилець (Корол.). Слух дуже витончений (Корол.)].
изощрить
1) загострювати, загострити, (утончать) витончувати, витончити що. [Вона загострила надзвичайно його вразливість (Єфр.)];
2) (делать гибким) насталювати, насталити. Изощрённый - загострений, витончений; насталений. [Він повертав голову в той бік, куди летіла муха, - загострений слух постерегав у повітрі тонкий дзвін її крилець (Корол.). Слух дуже витончений (Корол.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ИЗОЩРЯТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ИЗОЩРЯТЬ
матиме такий вигляд: ИЗОЩРЯТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ИЗОЩРЯТЬ