Російсько-український словник (Українська академія наук)
ИЗМЕННИЧЕСКИЙ
зрадницький, зрадецький, (изменный) зрадливий, зрадний. [Ось зрадницька рука побіля мене (Л. Укр.). Зрадецькі заходи (козни) (Грінч.). Вона-ж схилившись вчиня над ним подію ту зрадливу (Л. Укр.). Вона своєю зрадною рукою подала йому смерть (Грінч.)].
зрадницький, зрадецький, (изменный) зрадливий, зрадний. [Ось зрадницька рука побіля мене (Л. Укр.). Зрадецькі заходи (козни) (Грінч.). Вона-ж схилившись вчиня над ним подію ту зрадливу (Л. Укр.). Вона своєю зрадною рукою подала йому смерть (Грінч.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ИЗМЕННИЧЕСКИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ИЗМЕННИЧЕСКИЙ
матиме такий вигляд: ИЗМЕННИЧЕСКИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ИЗМЕННИЧЕСКИЙ