Російсько-український словник (Українська академія наук)
ИЗМЕННИК
зрадник, зрадець (-дця), (стар.) зрадця (м. р.), (редко) зрадок (-дка) кого, чого; (переметчик) перекинчик, перекидько (общ. р.), (на войне ещё) перевітник; (неверный) невірник. [Ми, українці, зрадники рідної мови (Крим.). Ти - зрадник! зрадник! Зрадив люд закутий (Франко). Щоби знала й пам'ятала, які шевці зрадки (Чуб. V)].
зрадник, зрадець (-дця), (стар.) зрадця (м. р.), (редко) зрадок (-дка) кого, чого; (переметчик) перекинчик, перекидько (общ. р.), (на войне ещё) перевітник; (неверный) невірник. [Ми, українці, зрадники рідної мови (Крим.). Ти - зрадник! зрадник! Зрадив люд закутий (Франко). Щоби знала й пам'ятала, які шевці зрадки (Чуб. V)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ИЗМЕННИК
матиме такий вигляд: Що таке ИЗМЕННИК
матиме такий вигляд: ИЗМЕННИК
матиме такий вигляд: Що таке ИЗМЕННИК