Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З [И] Й К Л М Н О П
ИЗДИЧАТЬ
(о людях, животных) здичіти, (о раст.) здичавіти. [Зовсім здичів, чабануючи, бо й людей не бачить (Грінч.)]. Издичалый - здичілий, здичавілий.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ИЗДИЧАТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ИЗДИЧАТЬ