ИЗВОЛЯТЬ
изволить бути ласкавим, зволяти, зволити; см. Соизволять. [Ох, вовче братіку, зволь-же нам хоч пісню заспівати (Рудч.). Нащо бог зволив серце дати (Чуб. V)]. Почему не -лите сесть? - чому не ласкаві сісти? Чего -лите? - що зволите сказати (наказати)? Що ваша ласка? Что -лите дать, поблагодарим - що буде ваша ласка дати (що будете ласкаві дати), за те подякуємо. Барин -лил приказать - пан наказали (мн. ч.), дали наказ. Барыня -лит почивать - пані спочивають (мн. ч.). Вы -лите шутить - ви здорові шуткуєте (жартуєте). Как сами -лите знать - як сами, здорові, знаєте. Изволь - будь ласка, зволи. Извольте - будь ласка, зволіте, звольтеся. [Один подасть йому вмивальню срібну, а хто зливальницю, хто утиральник: «Зволіте, ваша честь, прохолодитись» (Куліш)]. -вольте получить - будь ласка візьміть, звольтеся взяти. Изволь, я согласен - гаразд, я згоджуюсь; хай буде так, я згоджуюсь. Не -вольте беспокоиться - прошу вас (будь ласка) - не турбуйтеся.