Російсько-український словник (Українська академія наук)
ИЗВЕЧНЫЙ
одвічний, (с)поконвічний. [І полинуть у ті небеса, де сіяє одвічна краса (Л. Укр.). Одвічний дух (Тичина). Ця боротьба є прообраз споконвічної боротьби поміж ясним богом Ормуздом та темним богом Агриманом (Крим.). Поконвічні високі Карпати (Млака)].
одвічний, (с)поконвічний. [І полинуть у ті небеса, де сіяє одвічна краса (Л. Укр.). Одвічний дух (Тичина). Ця боротьба є прообраз споконвічної боротьби поміж ясним богом Ормуздом та темним богом Агриманом (Крим.). Поконвічні високі Карпати (Млака)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ИЗВЕЧНЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке ИЗВЕЧНЫЙ
матиме такий вигляд: ИЗВЕЧНЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке ИЗВЕЧНЫЙ