ИГРА
1) гра, ігра (им. мн. гри и ігри, р. ігор), грання, (забава) іграшка, грашка, ігрище, грище, гулянка, забава, забавка. [Люби гру, люби й прогру (Номис). Дідона вигадала грище, Еней щоб веселіший був (Котл.). З другими дітьми він не знавсь і в грища з ними не вдававсь (Бодянський). Дівочі ігрища незабутні (Куліш). Яка-ж воно й гулянка буде, як кожен нарізно; коли вже гратися, то вкупі (Грінч.)]. -ра в карты, в шахматы, в шашки, на бильярде - гра в карти, в шахи, в дамки, на більярді. -ра азартная - газардов(н)а, запальна гра. Биржевая -ра - біржова гра. Игры (развлечения, забавы) - ігри, (р. ігор), грища, ігрища (-рищ), гульня, (і)грашки (-шок). -ры гладиаторские, олимпийские - гладіяторські, олімпійські ігри, (і)грища. [Він досі вже на грищах олімпійських отримує вінці (Л. Укр.)]. -ра на лице, в глазах - гра, міна на обличчі, в очах. -ра крови - гра, грання крови. -ра цветов - гра, міна фарб. -ра драгоценных камней - гра самоцвітів. -ра слов - гра слів. -ра природы,
2) (действие) гра, драння, граття на чому, в що; гуляння в що, в чого; см. Играние. [З його граття не буде пуття (Приказка)]. -ра на скрипке, на пианино - гра, грання, граття на скрипку (реже на скрипці), на піяніно. -ра пианиста, актёра - гра, грання, граття піяніста, акте[о]ра. -ра напитков - грання, шумування напоїв, трунків.