Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З [И] Й К Л М Н О П
ИГОЛЬНИК
ум. Игольничок гольник, голечник, ум. гольничок (-чка). [Загубив свій голечник, той, що голки в йому держать (Новомоск. п.). Нема в голечнику ані їдної голки (Гайсин. п.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ИГОЛЬНИК


матиме такий вигляд: Що таке ИГОЛЬНИК