Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЗЯБЛЬ
Зябь, Зяблина (вспашка) зябля (-блі), зяб (-би). [Тут дороги нема: зябля скрізь (Бард. п.). Чорніли свіжою ріллею зорані на зяблю гори (Коцюб.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗЯБЛЬ


матиме такий вигляд: Що таке ЗЯБЛЬ