Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЗЫЧАТЬ
или Зыкать Зыкнуть зичати, гучати, (кричать) зикати, зикнути на кого. [А вони так високо летять та такечки дуже та голосно зичать (Вовч. п.). Наш візник-молдуван зикнув на коні й пустив їх з гори що-духу (Коцюб.). Реве, лютує Візантія, руками берег достає, достала, зикнула, встає (Шевч.)].
или Зыкать Зыкнуть зичати, гучати, (кричать) зикати, зикнути на кого. [А вони так високо летять та такечки дуже та голосно зичать (Вовч. п.). Наш візник-молдуван зикнув на коні й пустив їх з гори що-духу (Коцюб.). Реве, лютує Візантія, руками берег достає, достала, зикнула, встає (Шевч.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЗЫЧАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ЗЫЧАТЬ
матиме такий вигляд: ЗЫЧАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ЗЫЧАТЬ