Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЗУБЧАТЫЙ
1) (имеющий зубцы, выступы) зубчастий, позублений. [Зубчастий серп. Зубчасті стіни (Н.-Лев.). Позублені мури (М. Загір.)]; (о передаче) зубчастий, трибовий, палечний. -тое колесо - зубчасте колесо, палечне (пальцьове) колесо или триб (-ба), трибок (-бка);
2) (имеющий форму зубов) зубчастий, зубцьований зубчаний. [Зубцьований (зубчастий) орнамент, листок. Здалека чорніє ліс зубчастим муром (Л. Укр.). Сила (пропасть) иншої рослини дрібної зубчаної (Кониськ.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗУБЧАТЫЙ


матиме такий вигляд: Що таке ЗУБЧАТЫЙ