Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЗУБРИТЬ
1) (делать зубья) зубити;
2) (делать зазубрины) визублювати, щербити, вищербляти;
3) (твердить на память) товкти, трубити, довбати и довбти, туркати, витверджувати, твердити (напам'ять), (рус.) зубрити. [Він трубить-трубить, - від книжки не відходить (Гумань). Та й почав товкти отців четвертого століття (Свидн.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗУБРИТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ЗУБРИТЬ