Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЗУБЕЦ
1) (в снарядах) зуб, зубець (-бця), зубок (-бка), зубчик, (в зубчатом колесе) палець (- льця). Зубцы - зубки, зуб'я (ср. р.), зубці (-ців), зубчики (-ків). [Зуб'я в бороні поламалося (Звин.). Наступив на зубки в граблях (Грінч. II)];
2) (у стен, башни, скал) зубець (-бця), зубок, зубчик, зубень (-бня), (выступ) визубень, (выем, крючок) зазубень. Сделать зубцы на чём - позубити що.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗУБЕЦ


матиме такий вигляд: Що таке ЗУБЕЦ