Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЗОВ
1) (приглашение) кликання, закликання, заклик (-ку), зазов (-зву), запрохання, запросини (-син). Приехал без -ву - приїхав некликаний, непроханий;
2) (клич) клик, поклик (-ку), кликання, гук (-ку), гукання. [Поклик бойовий (Л. Укр.). Вона вийшла на поклик материн (Коцюб.). Клич-же, коли є хто, щоб на твій клик озвався (Кн. Йова). На сей гук побігла дівчина (Свидн.)]. Отвечать на зов - см. Отзываться 1.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗОВ


матиме такий вигляд: Що таке ЗОВ