Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж [З] И Й К Л М Н О П
ЗНАЮЩИЙ
знаючий, тямучий и тямущий у чому. [Коваль він був знаючий, дотепний (Грінч.). Він чоловік тямучий, не зопсує діла (Полт. г.). В арабській мові Хафиз був справді людина тямуща (Крим.)]. -щий человек - тямущ[ч]а людина.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗНАЮЩИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ЗНАЮЩИЙ