Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЗНАХАРКА
знахарка и знаху[о]рка, знатниця, баба, бабка, (ворожея) ворожка, шептуха, шептуня. [Занедужала княгиня і князь схаменувся, за бабами-знахарками по селах метнувся (Шевч.). До сто бабок піти - сто немочей скажуть (Приказка). Покликали до неї усіх знатниць і лікарок (М. Вовч.)].
знахарка и знаху[о]рка, знатниця, баба, бабка, (ворожея) ворожка, шептуха, шептуня. [Занедужала княгиня і князь схаменувся, за бабами-знахарками по селах метнувся (Шевч.). До сто бабок піти - сто немочей скажуть (Приказка). Покликали до неї усіх знатниць і лікарок (М. Вовч.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЗНАХАРКА
матиме такий вигляд: Що таке ЗНАХАРКА
матиме такий вигляд: ЗНАХАРКА
матиме такий вигляд: Що таке ЗНАХАРКА