Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЗМЕЯ
1) зоол., Serpens - гадюка, гадина, змія, (гал,) гашка; (лазящая по деревьям) жеретія; (большая) зміюка, зміяра, гадюра; см. Змей 1. [Заховаю змію люту коло свого серця (Шевч.). В'ється як гадина (Номис). Приспавши в серці гадину зневір'я (Л.-Укр.). Гадина в його словах дихає (Номис). Коло серця молодого як гашечка чорна в'ється (Федьк.). Яр в'ється гадюкою між крутими горами (Н.-Лев.)]. Гремучая змея - грим'ячка. Очковая змея - очкар (-ря), окулярник. Змея-медянка - мідянка, мідяниця, (гал.) гладунка, гладун, веретільник, веретенниця;
2) (бранно) гадина, гадюка, гад, гадюра. [Що се ти, гадюро, робиш? (Ум. п.)]. Змея подколодная - гад потаєнний, гадюка потайна, гадюка з-під соломи. Стать -ей - згадючитися, згадючіти, (о мног.) погадючитися, погадючіти. [Молоденька та Оксана, а як вже згадючіла (М. Вовч.)]. Размножаться как змеи - розгадючуватися, розгадючитися.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗМЕЯ


матиме такий вигляд: Що таке ЗМЕЯ