Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЗМЕИНЫЙ
гадючий, гадючин, гадячий, гадяцький, гадюцький, зміячий, зміїний, (змеев) гадів (-дова, -дове), зміїв (-єва, -єве). [Ми знищимо гадюче кодло люте (Грінч.). Чорні кігті, вмочені в гадючу слину (Крим.). Гадяче жало (Федьк.) Зміяча голова (Звин.). З того часу острів той зветься зміїним (Стор.). Брав червінці з гадючиної норки (Франко)]. -ное гнездо (место) - гадючник, гадовище. -ное отродье, гнездо - гадюче, зміяче кодло, гадюче, змієве насіння. -ная трава, бот. Stachys silvatica L. - бабка, буковиця. -ный язык, бот. Ophioglossum - язичник (-ка), погане зілля, без'язичник, тихе зілля.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗМЕИНЫЙ


матиме такий вигляд: Що таке ЗМЕИНЫЙ