Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЗЕФИР
1) миф. (зап. ветер) - Зефір (-ра). [Зефір бо вічно так подиха (Пот. Одис.)];
2) (ветерок) легіт (-готу), вітер-легіт, зефір (-ру). [Бо він був ніжний, мов весняний легіт (Л. Укр.)];
3) (ткань) зефір (-ру).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗЕФИР


матиме такий вигляд: Що таке ЗЕФИР