ЗЕРНО
1) зерно (собир.); (одно) зернин(к)а; зерно; (семячко) насінина, (только хлебное) пашнина, (ореха) зерно, ядро, (пшеничное) пшеничина, (ржаное) житина, (маковое: мачина) мачина, (просяное) просина и т. д. [Ми просто йшли, - у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. Отборное -но - добірне, чільне зерно или просто чоло. [Хлібороб саме чоло продає, а послід їсть (Сл. Гр.)]. Пустое, легковесное -но (чаще о конопле, просе) - пусте зерно, пужинувате зерно, пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Сл. Ум.)]. Зеленоватое -но - свидувате, свидове зерно. Осыпавшееся -но - падалиця. Щуплое -но - заміркувате зерно. Проросшее -но - накільчене зерно. Хлеба ни -на - хліба ні зернин(к)и, ні зерна;
2) (зерновой хлеб) збіжжя, пашня, пашниця. -но для помола - меливо, мливо;
3) (жемчуга) перла (-ли, ж. р.), перлина, (собир.) перло.