Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЗЕЛЕНЬ
1) (травы) зелень (-ни), зелення, зеленина, зілля, зело, май (р. маю); (вообще) зелена поросль (-слі); (на дереве) брость (-сти), (соб.) бростя (-стя); (на кочке среди воды) купина, куп'я (-п'я), (для украшения на Тройцу) клечання, май; (лука, чеснока) пір'я (-р'я), пір'ячко; (стрелки огурцов и пр.) гудина, гудиння;
2) (овощи) городина, зеленина, (для борща) закришка, бутвиння. Класть -лень в борщ - закришувати, закришити борщ чим;
3) (всё незрелое) зеленець (-нцю);
4) (на меди) їдь; (плесень) цвіль (-лі);
5) (зелёный цвет) зелена барва, пазелень. Убирать, убрать -ленью - маїти, обмаїти, умаїти, квітчати, уквітчати. Покрыться -нью - зазеленіти, (вполне) узеленіти; (заплеснеть) зацвісти, поцвісти, цвіллю взятися. [Ще синій ліс не взеленів (Тичина). Чоботи цвіллю взялися (поцвіли)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗЕЛЕНЬ


матиме такий вигляд: Що таке ЗЕЛЕНЬ