Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж [З] И Й К Л М Н О П
ЗВУКОВИК
1) (уч. пригот. группы) звуковик, першогрупник (-на), насм. капшук (Київ), мартин (Одеса), заправляник (Гумань);
2) (сторонник звуковой системы) звуковик.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗВУКОВИК


матиме такий вигляд: Що таке ЗВУКОВИК