Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЗВОНКИЙ
дзвінкий, (звенящий) дзвенячий, дзвенючий, тремкий, ляскучий, (гулкий) голосний, гомінкий, гучний. -кий голос - дзвінкий голос. -кий колокольчик - гомінкий дзвоник. -кая монета - тверда, бита, брязкуча монета, (по)брязкач, биті гроші. [Будуть побрязкачі - будуть і послухачі (Приказка)]. На вес -кой монеты (саркастич.) - за брязкачі. -кий, грам. - дзвінкий. [Дзвінкі звуки].
дзвінкий, (звенящий) дзвенячий, дзвенючий, тремкий, ляскучий, (гулкий) голосний, гомінкий, гучний. -кий голос - дзвінкий голос. -кий колокольчик - гомінкий дзвоник. -кая монета - тверда, бита, брязкуча монета, (по)брязкач, биті гроші. [Будуть побрязкачі - будуть і послухачі (Приказка)]. На вес -кой монеты (саркастич.) - за брязкачі. -кий, грам. - дзвінкий. [Дзвінкі звуки].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЗВОНКИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ЗВОНКИЙ
матиме такий вигляд: ЗВОНКИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ЗВОНКИЙ