Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж [З] И Й К Л М Н О П
ЗВЕНО
1) (цепи) ланка, кільце, колісце, жучок (-чка). [Біда за біду чіпляється, як у ланцюзі кільце за кільце (Номис). Путо на п'ять жучків (Конотіп.)];
2) (перен.) лавка; кільце. -но, воен., спорт. - ланка;
3) (часть изгороди) пла[е]ниця, (гал.) прясло;
4) (кусок рыбы) звінок (-нка), кружальце. [А сам пішов до кумоньки звінок риби їсти (АД.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗВЕНО


матиме такий вигляд: Що таке ЗВЕНО