Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЗАШУМЕТЬ
1) зашуміти, (о толпе) загомоніти. [Зашуміли верби (Макс.). Народ загомонів, заворушився (Сл. Ум.)];
2) (в голове) зашумотіти, загусти;
3) (запениться) зашумувати, замусувати.
1) зашуміти, (о толпе) загомоніти. [Зашуміли верби (Макс.). Народ загомонів, заворушився (Сл. Ум.)];
2) (в голове) зашумотіти, загусти;
3) (запениться) зашумувати, замусувати.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЗАШУМЕТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ЗАШУМЕТЬ
матиме такий вигляд: ЗАШУМЕТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ЗАШУМЕТЬ