Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЗАТЫЧКА
1) затичка, заткалка; (деревянная у бочки) чіп (р. чопа), (ум.) чі[о]пок, чі[о]пець, чіпочок (-почка), (тряпка, которой затыкают отверстие в дым. трубе) заткально, заткало (-ла), (ум. заткальце), каглянка. [В барилочку два напиточки, нема чіпочка, нема дірочки (Загадка). Мій верх і заткало (Номис)];
2) (шутл. о человеке) заткало.
1) затичка, заткалка; (деревянная у бочки) чіп (р. чопа), (ум.) чі[о]пок, чі[о]пець, чіпочок (-почка), (тряпка, которой затыкают отверстие в дым. трубе) заткально, заткало (-ла), (ум. заткальце), каглянка. [В барилочку два напиточки, нема чіпочка, нема дірочки (Загадка). Мій верх і заткало (Номис)];
2) (шутл. о человеке) заткало.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЗАТЫЧКА
матиме такий вигляд: Що таке ЗАТЫЧКА
матиме такий вигляд: ЗАТЫЧКА
матиме такий вигляд: Що таке ЗАТЫЧКА