ЗАТАИВАТЬ
затаить затаювати, затаїти, притаювати, притаїти, заховувати, заховати, (припрятать) приховувати, приховати що. [Ну-ну, сестро, ну! Викладай, викладай, що затаїла за душею (Мирн.)]. -ить свои мысли, чувства - затаїти, за[при]ховати свої думки, свої почуття. -ить дух, дыхание - дух (віддих) затамувати, запинити, затаїти, (образно) мовчати та дихати; срвн. Задерживать дыхание. [Дівчина аж дух запинила слухаючи (Корол.). Хоч-би що побачив - мовчи та диш! (Звин.)]. Затаённый - затаєний, притаєний, захований, прихований. [Вгадала мої притаєні думки (Н.-Лев.). Ох, як я не люблю тих прихованих хитрощів! (Крим.). Має приховану думку, вдачу].