ЗАРЫВАТЬ
-ся, зарыть, -ся
I. заривати, -ся, зарити, -ся, уривати, -ся, урити, -ся, закопувати, -ся, закопати, -ся, укопувати, -ся, укопати, -ся, (о мн.) позаривати, -ся, позакопувати, -ся. [Убили його та й закопали під яблунею (Рудч.). Кабан каже: я побіжу в болото та в мул уриюся (Рудч.). Од ворога сховаєшся, як у землю вкопаєшся (Приказка). Дашкевич усе глибше закопувався в книжки (Н.-Лев.)]. -вать, -ся, -рыть, -ся не глубоко или во что-л. сыпучее - загрібати, -ся, загребти, -ся, угрібати, -ся, угребти, -ся, запорпувати, -ся, запорпати, -ся у що; (о кроте) закротитися. [Украв діжку та вгріб у полову (Сл. Гр.). Запорпали ті чоботи в гній (Свидн.). Комашина запорпалася в листя. І оком не змигнув, як кріт уже закротився (М. Грінч.)]. -рыть носом - зарити носом, засторчитися носом. [Упав так, що аж носом зарив (Номис). Так і засторчився носом у сніг]. Зарытый - заритий, закопаний; запорпаний.
II. Зарываться, зарваться - зариватися, зарватися, заганятися, загнатися, (неудачно) засипатися. [Зариваються вони дуже в цій справі - коли-б чого поганого не здобулися (М. Грінч.)].