ЗАРОСТАТЬ
зарости
1) (чем) заростати, зарости (о мн. позаростати), поростати, порости чим. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Бодай ви терном заросли (Шевч.)]. -ть, -ти сорной травой - бур'яніти, з(а)бур'яніти, глушіти, бур'яном поніматися, понятися, (травой дёрном) замуравитися. [Город глушіє, бур'яном понімається земля родюча (М. Вовч.). Криниця й замуравилася (Грінч. I)]. -ть грязью (о посуде, теле) - поростати, порости, уростати, урости брудом, лепом. -сти в землю - урости в землю;
2) (о ранах, язвах) - см. Заживать;
3) (переносно: опускаться, дичать) опускатися, опуститися, дичавіти, здичавіти, мохом поростати, порости. Душа быстро -тала в такой жизни - душа швидко дичавіла в такому житті. Я стараюсь по возможности не -ти, как говорится, мохом (Тургенев) - я дбаю, скільки змоги, не порости, мовляв, мохом. Заросший - зарослий, порослий, зарощений, урослий. [Двір був великий, урослий розкішним зеленим деревом (М. Вовч.). Стоїть яблунька така зарощена бур'яном, що й не видно (Рудч.)]. -ший сорными травами - з(а)бур'янілий, бур'януватий. Густо -шее место - гущавина, глушина, глуш (- ші). [У глуші, між вербами, капуста погано росте (Сл. Гр.)].