ЗАРЕЗ
1) (умерщвление, убой) заріз (-зу). [Там татари полон ділять, на заріз людей ведуть (АД). Півня на заріз несуть, а він каже: кукуріку! (Номис)];
2) (часть шеи и горла в туше) ошийок (-шийка), (диал.) душа;
3) (у лошади: изгиб шеи) загин (-ну). Лошадь с высоким -зом - загинастий кінь (Звин.);
4) (зарубка, надрез) карб (-бу), зарубина, зарубка;
5) см. Пьяница;
6) (клык) ікло, кло. [Як піймав вовк іклом за хвіст, так і розпоров хвіст (Черк. п.)]. Волчий -рез - вовче ікло;
7) (перен.: беда, погибель) заріз, смерть, біда, нещастя, загин (-ну). Чистый -рез - видима смерть (біда), прямо заріз, смерть, и т. д. чисте нещастя;
8) до зарезу, нрч. - до зарізу, аж ґвалт, хоч повісься. Мне нужны деньги до зарезу - мені аж ґвалт (мені до зарізу, хоч повісься) потрібні гроші.