Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЗАПУСТЕВАТЬ
запустеть
1) пустіти, спустіти, спуст(к)увати, ставати, стати пусткою, (пустеть и дичать) дичавіти, здичавіти, дичіти, здичіти. [Чи світові спустіти через тебе? (Куліш). Пустіє в хаті, в коморі і надворі без хазяїна (Сл. Гр.). Спустіло панське подвір'я (М. Вовч.). Її світлиця спусткувала (Греб.). Сад здичавів (Кам. п.)];
2) (не посещаться) стояти пусткою, порожнем, бути порожнім, пусткувати, спустіти, гуляти.
запустеть
1) пустіти, спустіти, спуст(к)увати, ставати, стати пусткою, (пустеть и дичать) дичавіти, здичавіти, дичіти, здичіти. [Чи світові спустіти через тебе? (Куліш). Пустіє в хаті, в коморі і надворі без хазяїна (Сл. Гр.). Спустіло панське подвір'я (М. Вовч.). Її світлиця спусткувала (Греб.). Сад здичавів (Кам. п.)];
2) (не посещаться) стояти пусткою, порожнем, бути порожнім, пусткувати, спустіти, гуляти.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЗАПУСТЕВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ЗАПУСТЕВАТЬ
матиме такий вигляд: ЗАПУСТЕВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ЗАПУСТЕВАТЬ