ЗАПРЯГАТЬ
запречь
1) запрягати, запрягти (пр. вр. запріг, -прягла), (о мног.) позапрягати, повпрягати кого. [Запрягайте, хлопці, коні ворониї (Пісня). Воли позапрягають (Грінч. III). Сірі воли повпрягали (Чуб. V)]. -пречь лошадей - запрягти коні и коней. -гать, -пречь (вола или корову) в одиночку - запрягати, запрягти (вола, корову) бовкуном. -гать сборно, совместно - спрягати (свого й чужого коня, вола), спрягатися, спрягтися;
2) (принуждать кого-л. к тяж. раб.) запрягати, запрягти кого до чого. Запряжённый - запряжений, (о мног.). позапрягані.