Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЗАПРОТОРИТЬ
1) (запрятать что.-н.) запро(в)торити що; см. Запропастить 1. [Граматику десь запроторив (Васильч.)];
2) (заслать, загнать кого) запро(в)торити, заправторити, загнати, замчати, втовкмачити кого куди, в що; срвн. Запроваживать 1. [Запроторити в Сибір. На Сибір запроторили (Кониськ.). І тебе загнали, мій друже єдиний (Шевч.). Втовкмачити дурних парубків у тюрму (М. Лев.)].
1) (запрятать что.-н.) запро(в)торити що; см. Запропастить 1. [Граматику десь запроторив (Васильч.)];
2) (заслать, загнать кого) запро(в)торити, заправторити, загнати, замчати, втовкмачити кого куди, в що; срвн. Запроваживать 1. [Запроторити в Сибір. На Сибір запроторили (Кониськ.). І тебе загнали, мій друже єдиний (Шевч.). Втовкмачити дурних парубків у тюрму (М. Лев.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЗАПРОТОРИТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ЗАПРОТОРИТЬ
матиме такий вигляд: ЗАПРОТОРИТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ЗАПРОТОРИТЬ