ЗАПОМИНАТЬ
запомнить
1) (забывать) забувати, забути що;
2) (сохранять в памяти) затямлювати, затямити, сов. запам'ятувати и запам'ятати, закмі[е]тити що. [Він одразу все затямив, та й затямлювати власне не було чого (Черкасенко). Школяр добре запам'ятував кожне слово (Основа 1862). Мати вмерла - я ще малесенька була, добре й не запам'ятаю (М. Вовч.). Зима люта, що й найстарші люди такої не затямили (старожилы не запомнят) (Бордуляк). Я й закметив їх зараз, скоро почув, як він читав (Г. Барв.)]. Никто не -мнит такой суровой зимы - ніхто не зазнає (не запам'ятає, не затямить) такої лютої зими, нікому не в помку (не в помки), щоб була така люта зима. -мни это себе - затям собі це, візьми собі в помку, в тямки, запам'ятай це.