Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЗАМАНИВАТЬ
заманить заманювати, заманити, заваблювати, завабити, занаджувати, занадити, (о мног.) позаманювати, позаваблювати, позанаджувати кого чим, куди; (чаще о животн.) уманювати, уманити, (о мног.) повманювати. [На погибіль вас у замок заманили (Куліш). Повманюй поросят у хату (Сл. Гр.)]. -нить неприятеля в засаду - заманити ворога в засіди. Калачом не -манишь - калачем (или ніякою цяцькою) не заманиш (не завабиш, не спонадиш). Заманенный - заманений, заваблений, занаджений. -ться - заманюватися, заманитися, бути заманеним.
заманить заманювати, заманити, заваблювати, завабити, занаджувати, занадити, (о мног.) позаманювати, позаваблювати, позанаджувати кого чим, куди; (чаще о животн.) уманювати, уманити, (о мног.) повманювати. [На погибіль вас у замок заманили (Куліш). Повманюй поросят у хату (Сл. Гр.)]. -нить неприятеля в засаду - заманити ворога в засіди. Калачом не -манишь - калачем (или ніякою цяцькою) не заманиш (не завабиш, не спонадиш). Заманенный - заманений, заваблений, занаджений. -ться - заманюватися, заманитися, бути заманеним.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЗАМАНИВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ЗАМАНИВАТЬ
матиме такий вигляд: ЗАМАНИВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ЗАМАНИВАТЬ