Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЗАКУРИВАТЬ
закурить
1) (начать курить) закурити;
2) (зажигать и раскуривать трубку) закурювати, закурити, запалювати, запалити (цигарку, люльку), (о мн.) позакурювати, позапалювати що (люльки). [А дай-но вогню - люльку закурити (Коцюб.). Позакурювали люльки (Сл. Гр.). Давид запалив цигарку (Кониськ.)];
3) (задымить) закурювати, закурити, задимлювати и задимляти, задимити. [Затопила, закурила сирими дровами (Чуб. V)];
4) (водку, дёготь) закурювати, закурити, починати, почати курити (гнати);
5) (закутить) закурити; см. Загулять, Запить. [Продав усю худобу, та як закурив (Сл. Гр.)];
6) безл. (о вьюге) - закурило, закрутило. Закуренный - закурений, запалений, задимлений.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗАКУРИВАТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ЗАКУРИВАТЬ