Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЗАГОН
1) (действие) загін (-гону), заганяння, загоніння, загнання;
2) (полоса пашни) загін (- гону), ум. загінець (-нця). [Добрий жнець не питається, чи широкий загінець (Приказка)];
3) (для скота) загін, загорода, обора;
4) охот. - нагінка, облав (-ву), облава;
5) жить в -не - в зневазі жити, поневірятися.
1) (действие) загін (-гону), заганяння, загоніння, загнання;
2) (полоса пашни) загін (- гону), ум. загінець (-нця). [Добрий жнець не питається, чи широкий загінець (Приказка)];
3) (для скота) загін, загорода, обора;
4) охот. - нагінка, облав (-ву), облава;
5) жить в -не - в зневазі жити, поневірятися.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЗАГОН
матиме такий вигляд: Що таке ЗАГОН
матиме такий вигляд: ЗАГОН
матиме такий вигляд: Що таке ЗАГОН