Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЗАГОВОР
1) змова, змовини (-вин). Составлять (составить) -вор - учиняти (учинити) змову (змовини), змовлятися (змовитися) на кого и проти кого;
2) (заклинание) замова, замовини, нашепт (-ту); (действие) замовляння, відмовляння, шептання. [Він проти того скарбу знає замову (Квітка). Знає замовини. Не хотів він брати відьомського нашепту (Г. Барв.)].
1) змова, змовини (-вин). Составлять (составить) -вор - учиняти (учинити) змову (змовини), змовлятися (змовитися) на кого и проти кого;
2) (заклинание) замова, замовини, нашепт (-ту); (действие) замовляння, відмовляння, шептання. [Він проти того скарбу знає замову (Квітка). Знає замовини. Не хотів він брати відьомського нашепту (Г. Барв.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЗАГОВОР
матиме такий вигляд: Що таке ЗАГОВОР
матиме такий вигляд: ЗАГОВОР
матиме такий вигляд: Що таке ЗАГОВОР