Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЗАБУШЕВАТЬ
(о человеке) забушувати, забуяти, збити (зняти) бучу, забешкетувати; (о стихиях) забурхати, забушувати, з(а)буйнувати; (только о воде) зашпувати; (переносно: о чувствах) забушувати, забурхати. [Прийшов додому п'яний, таку бучу зняв, усіх із хати порозгонив (Київщ.). Рушилася буря велика, забурхало (зашпувало) море. Буйні вітри збуйнували та комаря з дуба ізвалили (Пісня)].
(о человеке) забушувати, забуяти, збити (зняти) бучу, забешкетувати; (о стихиях) забурхати, забушувати, з(а)буйнувати; (только о воде) зашпувати; (переносно: о чувствах) забушувати, забурхати. [Прийшов додому п'яний, таку бучу зняв, усіх із хати порозгонив (Київщ.). Рушилася буря велика, забурхало (зашпувало) море. Буйні вітри збуйнували та комаря з дуба ізвалили (Пісня)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЗАБУШЕВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ЗАБУШЕВАТЬ
матиме такий вигляд: ЗАБУШЕВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ЗАБУШЕВАТЬ