Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЗАБРЕНЧАТЬ
забри[е]нькати. [Став брати ту скрипочку, та якось і забринькав струнами (Рудч.)].
забри[е]нькати. [Став брати ту скрипочку, та якось і забринькав струнами (Рудч.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЗАБРЕНЧАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ЗАБРЕНЧАТЬ
матиме такий вигляд: ЗАБРЕНЧАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ЗАБРЕНЧАТЬ