Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЗАБОР
1) (вообще ограда) горожа, огорожа (-жі), (торжеств.) ограда; см. Ограда, Плетень. [Огорожа кругом нова, висока, хазяйська (Н.-Лев.). Золотий сад і золотою оградою огороджений (Рудч.)]; (досчатый) б[п]аркан (-на), діловання; (из вертикально поставленных кольев) частокіл (-колу), (из горизонтальных жердей) воріння, вір'я; (решётчатый) штахета (и мн. штахети), штахетник; (из камня, кирпича) мур (-ру). Часть -ра между двумя столбами - пла[е]ниця. Обнести -ром - поставити огорожу, об[п]арканити що, заділувати, обмурувати що. Каменный -бор (в реке) - см. Гряда 2;
2) (товаров, денег) забір, набір (-бору). [Мого забору (набору) в крамниці вже карбованців на п'ятеро (Звин.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗАБОР


матиме такий вигляд: Що таке ЗАБОР