Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е [Ж] З И Й К Л М Н О П
ЖУРЧАТЬ
джуркотіти, дзюрчати, дзюркоті[а]ти, бреніти, роптати, (гулко) гурчати, бурчати. [Вода тихо леліє, не ропче (М. Вовч.). Гурчить вода по ярах (М. Вовч.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЖУРЧАТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ЖУРЧАТЬ