Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЖУРЧАНИЕ
джуркотіння, дзюрчання, дзюркота[і]ння, дзюркіт (р. -коту), журкіт (р. -коту), бреніння, (гал.) шемріт (р. -роту), (гулкое) гомін (р. -мону), гурчання, бурчання. [Любий журкіт води. До нас у хату крізь вікно вривався гомін голосних потоків, що бігли вниз по вулиці нагірній (Л. Укр.). Під шемріт рік дзвінкий (Фр.)].
джуркотіння, дзюрчання, дзюркота[і]ння, дзюркіт (р. -коту), журкіт (р. -коту), бреніння, (гал.) шемріт (р. -роту), (гулкое) гомін (р. -мону), гурчання, бурчання. [Любий журкіт води. До нас у хату крізь вікно вривався гомін голосних потоків, що бігли вниз по вулиці нагірній (Л. Укр.). Під шемріт рік дзвінкий (Фр.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЖУРЧАНИЕ
матиме такий вигляд: Що таке ЖУРЧАНИЕ
матиме такий вигляд: ЖУРЧАНИЕ
матиме такий вигляд: Що таке ЖУРЧАНИЕ